Провокатори

Поява алергії часто пов’язують з шерстю тварин, проте насправді причиною захворювання стають пір’я, пух, лупа, слина, сеча та інші продукти їх життєдіяльності. Алергія може проявлятися:

  • ринітом – виникає нежить і закладеність носа;

  • кон’юнктивітом – набряк, почервоніння очей, сльозотеча;

  • бронхіальною астмою – для якої характерний сухий кашель, свистячі хрипи в грудній клітці, утруднене дихання, задишка або задуха;

  • атопічним дерматитом – висип на шкірі, свербіж.

Найбезпечніші ті тварини, які виділяють мало продуктів життєдіяльності в середовище проживання. Це рибки та рептилії. Але алергічні реакції у дітей часто виникають на корми для риб.

Гризуни, що живуть у клітках та акваріумах, розкидають шерсть на обмеженій території, але для алергіків небезпечними можуть виявитися їх сеча і фекалії, контакт з якими неминучий при прибиранні клітки.

Птахи, навіть не покидаючи клітку, стають джерелом пилових кліщів, оскільки їх пух і пір’я все одно розносяться по приміщенню.

Алергіку

Алергіку, який мріє про кота чи собаку, варто шукати домашнього улюбленця серед незвичайних порід. Насамперед – це безшерсті коти (сфінкси) та собаки (мексиканська гола, китайська хохлата).

Відсутність шерсті зменшує поширення продуктів життєдіяльності в будинку та перешкоджає концентрації пилу на самому тварині. Але як компенсація за відсутність шерсті, шкіряні залози у таких тварин мають більшу секреторну активність, тому їх потрібно мити частіше, ніж пухнастих родичів.

У жорсткошерстих собак (багато тер’єрів і шнауцерів) майже немає линьки. При регулярному митті та відвідуванні «собачої перукарні» для тримінгу кількість алергенів у будинку від собак цих порід можна звести до мінімуму.

Породи з видозміненим волосяним покривом, подібним до людського волосся, не линяють, але потребують регулярного стриження. Серед котів – це рекси, серед собак – йоркширські тер’єри, пуделі та бедлінгтон-тер’єри.

Статистика проти гіпотези

Прояви алергії дуже індивідуальні та непередбачувані: людина може покриватися висипом у присутності лисого сфінкса і спокійно уживатися з перським котом. Часто алергія виникає лише в період статевого дозрівання тварини, на мітки кота або виділення під час тічки.

Тоді може допомогти стерилізація/кастрація тварини. При поганому догляді, неякісному годуванні та деяких захворюваннях шкіра тварини може постраждати, а посилена линька і пошкодження шкіри значно збільшують кількість алергенів у навколишньому середовищі. Тому ризиковано брати тварину з спадковою схильністю до хвороб – дізнайтеся про породні захворювання і здоров’я предків свого майбутнього улюбленця.

Останнім часом заклики алергологів дедалі частіше піддаються критиці.

Наукові дослідження показують, що тісний контакт зі звірятами в ранньому дитинстві дозволяє загартувати імунну систему дитини, зробивши її нечутливою до алергенів тваринного походження.

Крім того, спілкування з тваринами сприятливо впливає на нервову систему, знімає стрес, що провокує розвиток бронхіальної астми, нейродерміту та інших захворювань.

За статистикою, у дітей, які ростуть без спілкування з домашніми тваринами, алергія зустрічається в 15,5% випадків; якщо в будинку живе одна тварина – ймовірність знижується до 12%; у власників двох і більше тварин алергія спостерігається лише у 8% випадків.

Перевірка на сумісність:

  1. Потрібно дотримуватися певних рекомендацій, щоб максимально захистити себе та близьких. Визначивши вид і породу тварини, яку хочете придбати, проведіть алергічну пробу у спеціаліста, бажано з індивідуально приготованим реагентом, взявши зразок від обраної тварини. Алергію викликає певний алерген, тому, наприклад, у людини, що реагує на собачу слину, може не бути алергії на котячу шерсть.

  2. Інший надійний спосіб виявити можливу алергію у дитини – перед купівлею кошеняти чи цуценяти провести кілька годин із ним. Малыш повинен гладити тварину, притискати її до себе. Якщо після тісного контакту алергічних проявів не з’явиться, можна придбати цього улюбленця. Але краще заздалегідь обговорити можливість його повернення у випадку віддаленої алергічної реакції. І на всякий випадок під час перевірки майте при собі антигістамінний засіб.